Розвиток сучасної освітньої системи ставить безліч питань щодо змісту й організації навчання рідної мови, методичного забезпечення її викладання. Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання, спонукання до творчості, підвищення розумової активності.Крім того, ми знаємо, що новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Перед учителем української мови стоїть завдання виховати особистість, яка зуміє правильно обрати свій подальший шлях, зважаючи на власні можливості, ефективно розвя’зувати проблеми, що виникатимуть в реальних ситуаціях життя.
Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його “локомотивом”. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. У сучасній ситуації, яка характеризується стрімкими змінами в усіх сферах життя суспільства – політичній, економічній, науковій і культурно – мистецькій, поряд із освіченою та фаховою компетентністю особливого значення набувають уміння людини самостійно та нестандартно мислити, висувати оригінальні ідеї та прогнозувати, виявляти творчий підхід у будь – якій діяльності.
. Основою формування іміджу успішності є розуміння наступних положень:
- кожна дитина має задатки;
- кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.
Метою роботи з обдарованими учням є створення освітнього простору школи як сукупності умов для розвитку особистості шляхом здійснення переходу від ідеї розвитку особистості до ідеї саморозвитку; задоволення потреб суспільства у творчих, обдарованих учнях; реалізація процесу пошуку, відбору й творчого розвитку обдарованих дітей шляхом упровадження традиційних і інноваційних форм і методів навчання.
План роботи зі здібними та обдарованими дітьми спрямований на реалізацію нижчезазначених завдань:
-задовольнити пізнавальні потреби учнів;
-забезпечити розумовий розвиток школярів;
-створити позитивне емоційне поле для стимулювання розвитку особистості;
-сприяти саморозвитку, само оцінюванню та самореалізації потреб;
-сформувати почуття постійного прагнення до засвоєння нових знань та оволодіння українською мовою та літературою на високому рівні
У роботі з обдарованими школярами варто дотримуватися принципів:
- орієнтація на вищі кінцеві результати;
- безперервна передача знань ( навчатися й навчати інших необхідно стільки, скільки потребує досконале володіння темою);
- співпраця й товариська взаємодопомога;
- різноманітність завдань;
- навчання за здібностями.
Варто зазначити, що обдаровані учні мають ряд рис, якими вони відрізняються від своїх однолітків:
- спрямований інтерес до певної галузі знань ще в дитячі роки;
- зосередженість на творчій роботі;
-націленість на обраний напрям діяльності;
-велика працездатність;
-підпорядкованість творчій духовній мотивації;
-стійкість. непоступливість у творчості. навіть упертість;
-надмірна захопленість роботою;
-здатність до творчого уявлення.
Обдарована дитина має досить стабільні інтереси, любить ставити й вирішувати важкі питання, часто не погоджується з думкою дорослих, уміє відстоювати свою точку зору, установлювати причинно-наслідкові зв’язки,
наводить переконливі аргументи, розпочату справу завжди доводить до кінця, виявляє особливі здібності до певного виду занять або предмета, часто здається оточуючим «не за віком» дорослою, незважаючи на невдачі, виявляє наполегливість у досягненні мети, здатна довгий час думати над якоюсь ідеєю, проблемою, швидко, без спеціального заучування, запам’ятовує прочитане або прослухане, не витрачає багато часу на опрацювання навчального матеріалу, оригінально мислить, пропонує несподівані відповіді, рішення.Наприклад, учень, який має літературні здібності, може легко побудувати оповідання, починаючи від зав’язки сюжету й закінчуючи розв’язанням якогось конфлікту, вигадує щось нове й незвичайне, коли розповідає про вже знайоме й відоме всім, дотримується тільки необхідних деталей в оповіданнях про події, відкидає все несуттєве, залишає головне, найбільш характерне, уміє дотримуватися вибраного сюжету, не втрачає головну думку, коли про щось розповідає, добирає у своїх оповіданнях такі слова, які добре передають емоційний стан героїв, їх переживання і почуття, уводить у твір важливі для розуміння подій деталі, залюбки пише різножанрові роботи.
Та попри все, трохи вище зазначене, обдаровані діти мають свої проблеми:
- навчальна програма іноді для них нудна й нецікава;
- учням подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники;
- надмірне заглиблення у філософські проблеми ;
-невідповідність між фізичним , інтелектуальним та соціальним розвитком; -надзвичайне прагнення до досконалості ;
- досить часте почуття незадоволеності: вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;
-ставлять нереальні цілі, не маючи можливості досягти її, переживають;
-надмірні чутливість, вразливість;
-потреба в уважному ставленні дорослих;
-нетеплячість, зневажливість у ставленні до дітей, які мають нижчий інтелектуальний розвиток.
Тому педагог, який працює з обдарованими школярами, має бути доброзичливим і чуйним, цілеспрямованим і наполегливим, готовим до виконання різноманітних обов’язків, до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення. пов’язаних з навчанням обдарованих дітей, уміти розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси, мати високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів, живий та активний характер, нетрадиційний особистий світогляд, бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей, володіти почуттям гумору, емоційною стабільністю, виявляти гнучкість,уміти переконувати, мати схильність до самоаналізу. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого школяра. Не варто виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з однолітками.Педагогу не треба приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше за інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї. Учитель не повинен робити з інтелектуально й творчо розвиненого школяра «вундеркінда»: недоречне визнання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей і навіть сарказм з боку вчителя, звичайно, недопустимі. Педагогу потрібно пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
К. Ушинський говорив: “Учень – не просто посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити”. Саме ці слова повинні стати професійним кредом кожного. Педагог не повинен обмежуватися фразою: «На жаль, обдаровані вихованці відсутні». Кожна дитина має певні задатки, здібності, які потрібно вміти своєчасно побачити, розкрити й наполегливо розвивати.
Існує безліч шляхів пошуку обдарованих:
-урок ( виявляє нестандартність мислення, ерудиція, рівень креативності);
-бібліотека (вивчає читацькі запити);
-факультативи, спецкурси, гуртки (розкриває потенціал дитини в певній галузі знань);
-психодіагностика(досліджує лідерські якості, ерудицію, здатність до самоаналізу);
-олімпіади, різноманітні творчі конкурси (свідчать про високі інтелектуальні можливості, творчий, нестандартний підхід до розв’язання поставлених завдань);
-виховна робота (виявляє артистичні здібності, рівень сформованості загальнолюдських цінностей).
До речі, роботу з вияву обдарованих потрібно починати не в 7 класі, коли розпочинаються перші олімпіади, а ще в початковій школі, а згодом цілеспрямовано й систематично продовжувати в 5 класі. Прийшовши до середньої ланки, учні іноді по-новому розкривають себе. Один-два уроки – і стає зрозумілим, що Галинка, наприклад, грамотно пише, Тетянка складає гарні речення, Сергійко вміє в логічній послідовності висловлювати свої думки, Андрійко успішно виконує завдання логічного характеру тощо. І саме тут учителеві варто докласти чимало зусиль, щоб кожен вихованець знайшов своє місце на уроці, відчув власну значущість, виявив інтелектуальний і розумовий потенціал.
Розкриттю творчих можливостей учнів 5 класу сприяють інноваційні технології: ІКТ, ігрові, проблемного навчання.
Варто так будувати навчальні заняття, щоб учні не просто відтворювали вивчений на попередньому уроці навчальний матеріал, виконували певну кількість вправ за урок, а вміли аналізувати, порівнювати, співставляти, робити висновки, оперуючи знаннями з усього розділу чи теми.
Ключовими фразами, словами в моїй діяльності є такі: пояснити одним словом; яка частина не підходить; чого можна очікувати; що малося на увазі; яке твердження доводить; знайти відповідність; що трапиться, якщо; продемонструвати на конкретному прикладі; що є причиною; які висновки можна зробити, знайти помилки, якою може бути альтернатива тощо. Головне в цих словах є те, що учні не просто констатують явища чи факти, а висловлюють свою точку зору, привчаються думати.
Цікавими й водночас ефективними, на мій погляд, є питання проблемного характеру для чомучок .
Обдаровані школярі вже в 5 класі при підготовці до уроків займаються елементами дослідницької, пошукової роботи, працюють із словниками, довідковою, літературознавчою, мовознавчою літературою. Цим самим вони навчаються самостійно добирати необхідну інформацію, виділяти головне.
Обдаровані учні виконують зазвичай завдання підвищеної складності.
Розвивають логіку, інтелектуальний потенціал такі завдання:
-згрупувати слова за орфограмами;
-дібрати аналогічні приклади до записаних;
-укласти міні-словник фразеологізмів на певну тему;
-вибрати слова з помилками, виправити їх, пояснити написання;
-дібрати форми слова та спільнокореневі до записаних;
-сконструювати слова за поданим алгоритмом;
-виписати з орфографічного словника слова з указаними орфограмами;
-пояснити значення виділених слів у тексті, скласти з ними власні речення;
-розв’язати лінгвістичну задачу (наприклад: ці слова створили маленькі діти: відлазилися, ліпин, накадилася, вазелін, повзук, малявці. Спробуйте пояснити, які дії та предмети вони так назвали і чому.Доповніть задачу своїми прикладами);
-скласти й записати самодиктант на певне правило;
-скласти речення з однозвучними словами, пояснити різницю в написанні;
Вияву креативності п’ятикласника сприяють такі вправи:
-дібрати синтаксичні синоніми;
-відредагувати словосполучення, речення, текст;
-прорекламувати якийсь предмет, наприклад, ручку, олівець, зошит тощо.
-скласти опис рослини, тварини в науковому та художньому стилях;
-дописати кінцівку ( основну частину, зачин) у лінгвістичній казці;
-дібрати теми текстів-роздумів (текстів-описів, текстів-роздумів);
-дописати початок кожного речення так, щоб утворився текст відповідного типу й стилю;
-розставити речення в логічній послідовності;
-поширити речення епітетами, порівняннями тощо.
Робота з обдарованими продовжується і в наступних класах .
На уроках української мови вони використовують завдання, у яких потрібно визначити особистісну позицію, належно аргументувати свою думку, розв’язати певні життєві проблеми.
Серед вправ, що виконують обдаровані учні, можна виділити такі:
-редагування письмової роботи свого однокласника, даних учителем текстів;
-розробка питань з даної теми для самоконтролю;
-складання опорних схем, таблиць за новим матеріалом;
-розшифрування лінгвістичних понять;
-рецензія відповіді товариша;
-виготовлення карток для перевірки знань, умінь і навичок учнів із певної теми;
-пояснення нового матеріалу на уроці;
-написання і захист наукових міні-праць (повідомлень, рефератів тощо);
-укладання міні-словників (діалектів, молодіжного сленгу селища, вивчених термінів із певної галузі знань);
-розв’язання ситуативних завдань, створення власних;
-виконання вправ на моделювання, конструювання підвищеної складності;
-написання творчих робіт різних типів, стилів, жанрів за малюнками, світлинами, уявою;
-виконання стилістичного аналізу текстів;
Діти з яскраво вираженим творчим потенціалом на уроках української літератури пишуть не просто твір-роздум, а власний художній твір (казку, байку, есе, новелу, усмішку тощо). Створення оригінальної творчої роботи сприяє підвищенню рівня їхньої самостійності. По-своєму продовжуючи творчість письменника власним твором, старшокласник формується “як маленький письменник, і літературознавець, і критик” (Б.Степанишин). А це і є головним завданням вивчення шкільного курсу літератури. Крім того, здібні до літератури діти аналізують поезії, уривки з оповідань, повістей, опрацьованих самостійно, створюють візитні картки драматичних та епічних творів.
Чільне місце в розвитку творчого потенціалу школярів має робота над проектами. Учні спочатку під керівництвом педагога, а згодом самостійно перед початком своєї діяльності визначають вихідні положення за планом: 1.Тема. 2.Ключове питання. 3.Мета. 4.Тематичні питання. 4. Змістові питання. 5.Завдання. Потім відбувається формування учнівських груп та накреслюються завдання для організації роботи над проектом кожної з них, визначаються джерела інформації, обговорюються способи подання результатів, розробляються критерії оцінки проекту, форма презентації. Після цього йде практико-виконавчий етап, на якому збирається й аналізується необхідна інформація, підбиваються підсумки досліджень, опитувань, анкетувань, роботи з джерелами ( бібліотечний фонд, Інтернет –ресурси). Важливим моментом у діяльності дітей є заключний етап, на якому відбувається презентація проекту.
Протягом останніх років учні мали змогу випробувати свої сили в колективних творчих справах різного ступеня складності й ідейно-тематичного спрямування. Школярі під моїм керівництвом працювали над такими проектами: «Нашого цвіту – по всьому світу», «Українська мова:історія, сучасність», «Тарас Шевченко і Сумщина», «Із забуття – у безсмертя» тощо. Минулого року, наприклад, учні виконували проектну роботу на тему «Калина в житті українців» . Школярі об’єдналися в групи за бажанням і вибрали напрямок своєї діяльності: «Біологи» – описати калину в науковому стилі, скласти цифрову модель рослини; «Фітотерапевти»– записати лікувальні властивості калини; «Народознавці»– дослідити символіку калини, її значення в традиціях та обрядах українців; «Фольклористи» – зібрати перлини усної народної творчості (прислів’я, приказки, загадки, легенди) про калину; «Музикознавці»– записати тексти пісень про калину; «Кухарі» – знайти рецепти страв з калиною; «Літературознавці» – укласти дві збірки: «Образ калини як втілення дівочої вроди, краси рідної природи, величі матері – України в поетичній спадщині Т. Г. Шевченка»; «Калиновий словограй» (Образ калини у творчості українських письменників ); «Майстри слова» –написати творчі роботи про калину; «Юні художники» – представити малюнки на тему «Калиновий дивосвіт», організувати виставку робіт, виготовити декорації до свята «Посади калину коло серця, щоб в душі вона цвіла»; «Дизайнери»– розробити ескізи костюмів до свята; «Філологи» – дібрати тексти для диктантів, переказів, аудіювання, читання мовчки з культурологічної змістової лінії «З калиною твій переплівся шлях…( Дмитро Білоус )». У цьому році учні 8 класу протягом двох місяців працювали над проектом «Леся Українка. Сторінки життя і творчості». Школярі збирали цікавий матеріал про дитинство, зрілі роки дочки Прометея, розучували напам’ять її поезії, досліджували особливості мови віршів, готувалися до інсценізації величної драми-феєрії «Лісова пісня», драматичної поеми «Бояриня», аналізували вислови відомих людей про Л.П.Косач, складали вікторини, кросворди на основі її творів, писали відгуки, створювали ілюстрації. А 28 лютого відбулася презентація цього проекту перед учнями школи у формі літературно-музичної композиції «На шлях я вийшла ранньою весною…».
З досвіду можу сказати, що підготовка проектів – це ефективний спосіб розкриття здібностей і творчої активності школяра.
Олімпіада – основна форма вияву обдарованої дитини. Завдання на них орієнтовані на лінгвістичну компетентність учнів, їхній інтелектуальний потенціал, неординарність та креативність мислення. Вони вибудовуються у звичному форматі: традиційно перше завдання –творча робота, обов’язкове речення для синтаксичного аналізу, завдання з розгорнутою відповіддю на теоретичне питання, завдання відкритого типу на конструювання мовних одиниць, виправлення помилок, вибір нормативної форми, завдання на визначення рівня сформованості орфографічної та пунктуаційної грамотності тощо, тестові завдання, бліцзапитання та ін. Літературний компонент олімпіадних завдань направлений на вміння учнів здійснювати ідейно-художній аналіз творів, визначати індивідуальні риси стилю письменника, місце і значення твору в історико-літературному процесі епохи, творчості митця, пояснювати зміст ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в різні історичні епохи, писати твори різних жанрів тощо. Виходячи з орієнтовних завдань, планую свою роботу з обдарованими школярами по кожному класу. Потім учні під моїм керівництвом аналізують олімпіадні завдання минулих років. Користуючись довідниками, словниками, діти записують або віддруковують відповіді на питання. На основі дібраних матеріалів формується папка «Підготовка до олімпіади». Саме вона і є базовою при підготовці до районних і обласних етапів.
Окремо хотілося б зупинитися на особливостях запровадження профілізації в старшій школі. Не секрет, що на сьогодні вона перебуває ще в стадії свого становлення. Концептуальні засади системи профільного навчання вже, можна сказати, вироблені, але їх ефективність ще треба перевірити в процесі практичної щоденної діяльності, узагальнити, ліквідувати недоліки й спільними зусиллями створити цілісну модель профільної освіти. З досвіду з упевненістю можу сказати, що профільне навчання – це родзинка сучасної загальноосвітньої школи. Його роль надзвичайно вагома:
-зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми;
-створюються умови для якнайповнішої реалізації творчого потенціалу учнів;
-відбувається формування особистості, здатної орієнтуватися в професійному просторі, бути конкурентноспроможною на ринку праці, повноцінно реалізувати свої інтереси й індивідуальні потреби;
-на якісно новий щабель піднесена робота з філологічно обдарованими школярами.
Протягом двох років працювала в класі з поглибленим вивченням української мови. Маю певні напрацювання в цьому напрямку.
Робота факультативів, спецкурсів відображена в папках: «Лексикологія. Конспекти уроків. Дидактичні матеріали», «Фразеологія», «Словотвір», «Стилістика сучасної української мови. Конспекти уроків. Дидактичні матеріали», «Ділова українська мова. Конспекти уроків. Дидактичні матеріали», «Цікава етимологія. Конспекти уроків. Дидактичні матеріали», «Пароніми. Конспекти уроків. Дидактичні матеріали», «Орфоепія сучасної української літературної мови. Конспекти уроків. Дидактичні матеріали», «Синтаксис простого речення» тощо.
У роботі з обдарованими використовую елементи віршування .
На першому етапі виконуються вправи, що допомагають дітям зрозуміти поняття рима. Учні до запропонованих слів добирають якомога більше слів для римування, навчаються розрізняти рими точні і неточні, способами римування рядків, групують слова з різними видами рим. На цьому етапі школярі «будують» строфи з карток, на яких написані віршовані рядки або просто слова, «повертають» первісний вигляд поезіям. Потім учні навчаються давати повний ідейно-художній аналіз творів, практикуються в доборі образних слів (епітетів, порівнянь, метафор) тощо до вказаних слів, складають з ними самостійно поетичні рядки. У подальшому діти редагують вірші, знаходять і вилучають зайвий рядок у творі, трансформують прозовий текст у поетичний і навпаки, складають поезії за окремими реченнями, за римами, схемами. Поступово школярі навчаються творити власну поезію. Завдання вчителя на цьому етапі – надихати, підтримувати, допомагати знайти потрібне слово, яскравий образ. Дуже важливо опрацьовувати з учнями їхні вірші, аналізувати, удосконалювати, ознайомлювати з найкращими зразками української та зарубіжної поезії.
Кращі творчі роботи школярів зібрані в “Проліску”, “Філологічній скарбниці обдарованих дітей ”, друкуються в шкільній газеті “Юний філолог”, районній газеті “Ворскла”, газеті для дітей і дорослих «Журавлик». Зі своїх поетичних доробок діти укладають збірки й презентують їх перед однокласниками . Звичайно, далеко не кожний такий учень стане в майбутньому поетом. Це й не обов’язково, на мою думку. Найважливіше – навчити дітей відчувати красу художнього слова.
Обдаровані діти – постійні учасники Всеукраїнської предметної олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного дитячого конкурсу з української мови імені П. Яцика ,Всеукраїнського конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка, рызноманітних творчих конкурсів районного й обласного рівнів.
Розвитку творчих здібностей учнів сприяє цілісна система виховної роботи, спрямована на формування національно – мовної особистості . Обдаровані діти є авторами цікавих ідей. Вони працюють над складанням різноманітних вікторин, кросвордів. Добираючи необхідні матеріали до свята, працюють із додатковою, науково-популярною літературою. Цим самим у них розширюється світогляд, виробляються навички аналітико –синтетичні навички.
У кабінеті наявні папки для роботи з обдарованими учнями :«Творча обдарованість», «Система завдань із розвитку творчих здібностей учнів 5 класу», «Система диференційованих завдань для розвитку творчих здібностей п’ятикласників, «Творча робота на уроках української мови в 6 класі», «Творча робота за світлинами Катерини Білокур», «Творча робота за малюнками», «Система завдань творчого характеру. Морфологія. 7 клас», «Банк завдань для роботи з обдарованими учнями», «Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка», «Ситуативні завдання», «Цікава граматика», «Культура мовлення», «Лінгвістичні задачі», «Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури», «Готуємося до олімпіади.8-9 класи»,«Готуємося до олімпіади. 10- 11 класи».
Робота з творчо обдарованими дітьми займає першочергове місце в моїй педагогічній діяльності. Цього року на вистаці –презентації
«Вернісаж педагогічних ідей і знахідок» представляла методичні рекомендації з проблеми «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках та в позакласний час як один з пріоритетних напрямків сучасної мовної освіти» .
Хтось із відомих сказав: “Кожна людина народжується з зернятком у руці». А першочергове завдання вчителя полягає в тому, щоб знайти те поле, де те зернятко найкраще проросте, тобто якомога повніше розкрити природні здібності дитини. Це допоможе їй у майбутньому успішно адаптуватися до умов свої життєдіяльності, активно будувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій.
Бібліографічний список використаних джерел
1..Бабенко О. Розвиток творчих здібностей // Дивослово.- 2001. - № 11. –С.28-46.
2.Баран Г. Літературна студія в школі.-Тернопіль: Мандрівець, 2010.-352 с.
3.Барко В.І., Тютюнникова А.М. Як визначити творчі здібності дитини? – К., 1991. –79 с.
4.Волощук І. Структура творчих здібностей особистості // Українська мова і література в школі.-2002.- №6. - С.47-52.
5.Впровадження нових педагогічних технологій на уроках української мови та літератури: За матеріалами роботи Міжрегіональної експериментальної творчої групи вчителів української мови і літератури Полтавської, Сумської та Харківської області.- Харків: ХОНМІБО, 2006, -264с.
6.Гузенко О.Учень – активний співтворець уроку : проектні технології.- Суми, 2005.- с. 45.
7.Закон України «Про освіту»//Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів.-Київ, 2003.-ч І.- 436 с.
8.Закон України «Про загальну середню освіту»//Загальна середня освіта. Збірник нормативно-правових документів.-Київ, 2003.-ч І.- 436 с.
9.З Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки// Методичні діалоги.-2011.-№ 11-12.-С.2-16.
10.Кучерук О. Формуючи навички творчої діяльності : З практики вивчення української мови в старших класах // Українська мова і література в середній школі, гімназії.- 2002.- №4.- С. 93-100.
11.Макрідіна П.. Сучасні технології навчання /Формування творчої особистості //Рідна школа. – 1997. - №6. – С.46-49.
12.Мірошник С.Оригінальні творчі роботи старшокласників//Дивослово.- 2003.- № 9.- С.34-37
13.Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі. – К., 1978 .
14.Олімпіада з української мови та літератури: нормативний навчально-методичний і теоретичний аспекти. Навчально-методичний посібник/ Л. І. Кавун, К. В. Таранік-Ткачук, Л. В. Шитик, О. І. Месевря, С. І. Січкар / (за заг. ред.. Л. В. Шитик). – Тернопіль: Мандрівець, 2013.-304с.
15.Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчості особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. – 1998 .- №2. –С. 52 – 62.
16.Перехресна О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках мови і літератури/ /Дивослово . – 2003. - №3 .-С .53 – 55.
17.Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді// Методичні діалоги.-2010.-№ 10-С.2.
18.Стельмахович М.Г. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення на уроках української мови в 4 – 8 класах.- К., 1981.
19.Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. – К., 1995.-с. 56.
20.Тхоржевський Н. Д. Розвиток творчого мислення учнів : використання інноваційних технологій.-2007.-№ 25.- С. 7-12.
21.Федоренко В. Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови.- Харків: Вид. група «Основа»: ПП «Тріада+», 2007.-432 с.
22.Чумак Т. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках літератури //Дивослово.- 2000.- №7.- С.49-50.