Посадіть калину коло серця
Ми живемо в тривожний, але прекрасний час, у час, коли відроджуються національні традиції, відроджується все те, що було забуте з роками. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин. Є вони і в українців. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки… Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.
Протягом двох місяців учні 6 і 10 класів працювали над проектом «Калина в житті українців». Учні об’єдналися в групи за бажанням і вибрали напрямок своєї діяльності : «Біологи» – описати калину в науковому стилі, скласти цифрову модель рослини; «Фітотерапевти»– записати лікувальні властивості калини; «Народознавці»– дослідити символіку калини, її значення в традиціях та обрядах українців; «Фольклористи» – зібрати перлини усної народної творчості ( прислів’я, приказки, загадки, легенди ) про калину; «Музикознавці»– записати тексти пісень про калину; «Кухарі» – знайти рецепти страв з калиною; «Літературознавці» – укласти дві збірки : «Образ калини як втілення дівочої вроди, краси рідної природи, величі матері – України в поетичній спадщині Т. Г. Шевченка» ; «Калиновий словограй» (Образ калини у творчості українських письменників ); «Майстри слова» –написати творчі роботи про калину; «Юні художники» – представити малюнки на тему «Калиновий дивосвіт», організувати виставку робіт, виготовити декорації до свята «Посади калину коло серця, щоб в душі вона цвіла»; «Дизайнери»– розробити ескізи костюмів до свята; «Філологи» – дібрати тексти для диктантів, переказів, аудіювання, читання мовчки з культурологічної змістової лінії «З калиною твій переплівся шлях…( Дмитро Білоус )».
Минулого тижня розпочалася презентація проекту. У його рамках учнями 6 класу було проведено свято «Посади калину коло серця…» ( класний керівник Логвиненко Н. І. ). Дівчатка в червоних спідничках, білих вишиванках, багряному намисті на шиї , декоративними прикрасами на голові були схожими на калинові пломінці, а хлопці в українських костюмах – на справжніх українських лицарів. Естетично оформлений зал , демонстрація слайдів на мультимедійній дошці – усе це сприяло підвищенню інтересу дітей до сценічного дійства.
Ведучі Іншина Наталія та Курсенко Дмитро розповіли багато цікавої інформації про улюблений кущ українців. Калина –це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю. З піснею про неї запорожці вирушали в далекі походи, а січові стрільці йшли в бій за отчу землю, співаючи «Гей, у лузі червона калина похилилася». Коли ця пісня звучала у виконанні шестикласників, то серце кожного переповнювалося безмежною гордістю за наших волелюбних пращурів.
Крім цього , глядачі мали змогу дізнатися, що калина – неодмінний атрибут народних традицій, звичаїв. Вона є вірною супутницею людини від її народження й до останніх днів. З гілочками калини приходили вітати батьків з народженням дитини, утикали в калачі, шишки для кумів, клали в першу купіль немовляти. Її давали в далеку дорогу. Без калини не обходився такий важливий обряд , як весілля. Коли будували хату, біля застільного вікна садили цей багряноцвітний кущ як символ материнської любові і мудрості. Учні здійснили уявну зустріч із Василем Скуратівським-видатним народознавцем і фольклористом ( роль виконував учень 10 класу Доля Дмитро ) і взяли в нього інтерв’ю. З його уст почули захоплюючу розповідь про калину та повір’я , пов’язані з нею.
Безпалий О., Шурупов І., Ніколаєнко Р., Кравченко Д. , Дудка Н. розкрили символічне значення калини на оздобленнях українських майстрів : витинанках, вишивках , різьбі, малюнках на глечиках, кахлі, віконницях, петриківських розписах тощо.
У гостину також був запрошений лікар –фітотерапевт ( роль виконував Фесенко А. ). Він повідомив про цілющі властивості калини.
Сподобалася присутнім у залі інсценівка, у якій роль Калинки виконувала Міщенко А. З неї глядачі дізналися багато цікавого про червоний кущ.. Активними учсниками свята були учні 3 класу : Зеленіна Д., Логвиненко А., Магдич В., Солошенко Д.. Діти виявилися чудовими знавцями прислів’в і приказок , віршів про калину. Гучні аплодисменти лунали, коли маленькі українці виконували пісню «Чубарики - чубчики». Від бабусі ( Жалдак А. ) вони й присутні почули легенди, перекази про розлогу рослину, дізналися, чому в народі говорять : «Без верби й калини нема України».
Усім відомо, що , напевно, не знайдеться такого письменника, який би не присвятив свої рядки калині. Серед них – Тарас Шевченко. Поезії Кобзаря читали Плис О. та Литвиненко Д.,Глубокий О. , а дівчата подарували хоровод на слова його славнозвісної пейзажної перлини «Зацвіла в долині…» Образ калини зустрічаємо у творах Лесі Українки , Івана Франка, Бориса Грінченка , Федора Малицького, Василя Стуса, Анатолія Луговського, Ніни Багатої, Олекси Ющенка, Анни Листопад, Дмитра Білоуса, Оксани Забужко… Особливу любов до цієї рослини ми відчуваємо в Івана Драча . Усім сподобалося, як надзвичайно щиро, душевно, емоційно, виразно почитала «Лист до калини» І. Драча учениця 10 класу Ковальчук Вікторія. Своєрідним гімном невмирущому українському слову стала «Калинова пісня.»
На святі прозвучало чимало музичних творів :« На нашій Україні», «Не сумуй ,моя Вкраїно», «Калинове диво», «Червона калина», «Одна калина» тощо. А як задушевно виконували пісні Іншина Н.( «Сопілка»), Жалдак А. ( «Молитва»), Стрілецька В. ( «Розцвітає кущ калини») . Глядачів заполонили незвичайна пластичність і ритмічність , продемонстровані Жалдак А. , Дудкою Н., Іншиною Н., Міщенко А., Стрілецькою А., Плис О. – членами хореографічного гуртка, яким керує педагог – організатор
Зінов’єва О. М. Під час виконання вальсу «Білий цвіт на калині » дівчата в білосніжних сукнях нагадували диво-наречених.
Свято закінчилося. Ми сподіваємося, що воно надовго залишить в серці кожного неповторний слід, навчить бачити живу душу в пораненій пташці, замуленому джерельці, засохлому від спраги кущі калини, пізнавати загадкове життя довкілля, берегти його як зіницю ока. Саме про це і йшлася мова в хореографічній композиції «Три поради».
Тож будьмо чуйними й добрими, посадімо біля своїх осель калину. Хай цей диво-кущ прикрасить ваше обійстя, хай на ньому зів’є соловейко собі гніздечко й співає нам пісню про незнищенність українського народу.