Організація позакласної роботи з української мови та літератури
«Урок – перше вогнище, зігрівшись біля якого людина прагне стати мислителем», - писав В. Сухомлинський. А другим таким вогнищем є позакласна робота. Саме вона є логічним продовженням роботи по формуванню національно-мовної особистості на уроці. Позакласні заходи сприяють підвищенню ефективності навчання, допомагають закріпити й поглибити матеріал, презентований на уроці, згуртовують учнів та педагогів, перетворюють виховний процес у цікаву та пізнавальну гру. У дітей розвиваються творчі здібності, стимулюється впевненість у собі та ініціатива, реалізується потреба в спілкуванні.
Стало вже традицією проведення в школі Міжнародного дня писемності (8 вересня), Європейського дня мов (26 вересня), Дня української писемності та мови (9 листопада), Міжнародного дня рідної мови (21 лютого), Всесвітнього дня поезії (21 березня), Всесвітнього дня книги й авторського права (23 квітня), Дня слов’янської писемності й культури (24 травня), Шевченківських днів у березні, відзначення ювілейних урочистостей письменників .
У листопаді в школі проходить тиждень рідної мови, спрямований на виховання поваги до слова, культури українського народу, національної гордості й любові до рідної мови. Цього року він проходив під гаслом:
Залишимо в спадок –новим поколінням…
Залишимо те, що душею народу
Зовуть недаремно від роду до роду –
Як вищу красу і життєву основу,
Залишимо слово, ім’я своє, мову (В. Григоренко).
На реалізацію поставленої мети спрямовані всі заходи, які плануються в його рамках. Це проведення свят під гаслами: «Мово моя українська, мово моя материнська», «Вертайсь, рідна мово, у серце народу», «О пісне! Від народу кров і плоть…» (М. Рильський) тощо , посиденьок у веселій світлиці, мовознавчих турнірів, лінгвістичних інтелектуальних ігор, брейн - рингів, літературно-музичних композицій , презентацій творчих робіт учнів (оповідання на основі прислів’я «І від солодких слів буває гірко», твори-роздуми в публіцистичному стилі «Доля мови – то для нації», статті дискусійного характеру до газети «Чи потрібна двомовність в Україні?», тавтограми, акровірші, лінгвістичні казки тощо), усних журналів, конкурсу на кращу інсценізацію на тему «Золоті розсипи українських казок».
Чільне місце в організації позакласної роботи з предметів має щомісячний випуск газет: «Дивослово», «Юний філолог», «Літературна ». У них розміщуються цікаві матеріали про письменників, ювілеї яких відзначаються, відомості про відомих мовознавців, новини сучасного літературного процесу, творчі роботи юних любителів словесності, календар знаменних і пам’ятних дат.
Урізноманітнюють шкільну буденність, сприяють реалізації творчих здібностей учнів і різноманітні конкурси з образотворчого мистецтва, присвячені рідній мові: на кращу графічну роботу «Букви давньоруського письма», на кращу ілюстрацію до творів Т. Г.Шевченка («Образ матері у творах Т. Шевченка», «Пейзаж на сторінках «Кобзаря» очима дітей»), І. П. Котляревського («Світ «Енеїди» І. П. Котляревського в сприйманні сучасників», Л. І. Глібова («Глибока алегорія байок Л.І. Глібова очима юних майстрів пензля»), на кращу книжку-саморобку «Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима» (В. Симоненко), на виготовлення кращої народної іграшки , витинанки «Мово рідна! Витинанок дивосвіт - тобі», писанки «Все в тобі з’єдналося, злилося…» (В. Симоненко), декоративного розпису по дереву «Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну. Красу її вічно живу і нову, І мову її солов’їну» (В. Сосюра ). З особливим захопленням діти брали участь у конкурсі на кращий плакат «Плекаймо мову рідну, українці». На розсуд журі були представлені такі роботи: «Мова –головний інструмент взаємодії зі світом», «Тільки рідна мова має обличчя рідної матері», «Не дай догоріти ! Підтримай вогонь Рідної мови !», «Відчуй тепло рідної мови», «Це дивно ! А це ?! », « Мова –містичне ядро нації », «Час косити слова-паразити», «Не дзьобай ! Дай дозріти», «Надія є», «Мова – найважливіший засіб самовираження», «Мови коріння – у наших серцях» тощо. При оцінюванні робіт керувалися такими критеріями : оригінальність задуму, назви, естетичне оформлення, відповідність кольорової гами.
У системі виховної роботи чільне місце відводиться відзначенню ювілеїв письменників. Стало вже традицією проведення літературних свят «Ні ! Я жива! Я буду вічно жити!» (про Лесю Українку), «Тричі являлася мені любов…» (про І. Франка), «Ніколи не сміявся без любові …» (про Остапа Вишню), «З журбою радість обнялась…» (про Олександра Олеся), «Червоне – то любов, а чорне –то журба…» (про Д. Павличка), «Народе мій, до тебе я ще верну…» (про В. Стуса), «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була» (про П. Тичину), «Ми не вічні. Ми з тобою просто – ти і я » (про В. Симоненка), «Гармонія крізь тугу дисонансів …» (про Л. Костенко), « Ми є. Були. І будем ми ! Й Вітчизна наша з нами » (про письменників – емігрантів) тощо.
У рамках декади «Шевченко крокує планетою» організовуються такі заходи: інтелектуальна гра «У вінок шани Кобзареві », турнір ерудитів «Ми тебе не забули, Тарасе! », вікторини («З якого твору Т. Шевченка уривок?», «Сторінками поезій Т. Шевченка»), виставка «Т. Шевченко в екслібрисах українських художників», брейн-ринг «Ми вшановуєм пам’ять Шевченка», усний журнал «Шляхами Кобзаря», вечір для старшокласників «Володар у царстві Духа», засідання за круглим столом «Шевченкіана у творчості українських графіків», літературно-мистецька композиція «Т. Шевченко – художник», захист проектів на тему «Т. Шевченко і Сумщина».
Сократ наголошував: “Заговори, щоб я тебе побачив”. Слово – це дзеркало людини. Уміння красномовно висловлювати свої думки високо цінувалося з давніх-давен. З цією метою в школі щороку під різними гаслами проходить конкурс ораторського мистецтва . Так, наприклад, у рамках теми “Мово рідна, слово рідне...” (С. Воробкевич) учні готували такі виступи: «Роль мови в житті людини», «У світі українських словників», «Краса і багатство української мови», «Культура мовлення – дзеркало душі людини», «Магічна сила слова», « З історії слов’янської графіки».
Велика увага відводиться роботі з виразного читання. Вона направлена на формування в учнів розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту, уміння висловити своє особисте ставлення, передати настрій творів художньої літератури слухачам, відтворити їх емоційну насиченість. Діти з великим задоволенням беруть участь у конкурсах на кращого читця поезій про мову на тему «Народ без мови -це обмова, Народ без мови – не народ» (П. Перебийніс); про рідний край «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину » (В. Симоненко). Подобається школярам брати участь у літературних читаннях, присвячених пам’яті Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Василя Симоненка, Василя Стуса, Євгена Маланюка тощо. Багато з учнів є переможцями районного фестивалю дитячої творчості в номінації «Художнє читання», різноманітних обласних конкурсів.
Підвищенню пізнавального інтересу учнів до предмета сприяють екскурсії. Діти з задоволенням відвідали літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, розташованого в колишньому будинку Ковалевських в селі Сковородинівка (колишня Пан – Іванівка) на Харківщині. Учні мали змогу прослухати розповідь екскурсовода про багатогранну діяльність людини енциклопедичних знань, виняткового педагогічного таланту, незвичайних музичних здібностей, роздивитися експонати, що яскраво відображають особливості доби й життя просвітителя , ознайомитися з картинами українських художників, у яких втілено образ Г. С. Сковороди, поклонитися його могилі, сфотографуватися біля пам’ятника пророку (скульптор – наш земляк І. Кавалерідзе). Запам’яталася дітям і екскурсія до міста Тростянець на тему « Мій край – моя історія жива», під час якої дізналися багато цікавих фактів про Миколу Хвильового. Старшокласники побували в селі Грунь Охтирського району на батьківщині Остапа Вишні. Вони оглянули особисті речі гумориста, відкрили для себе маловідомі сторінки з його біографії. Пощастило також зустрітися з племінником майстра сміху І. Т. Коржем, який проживає в Білорусії, а саме в цей час гостював на Сумщині. Цього ж дня школярі зустрілися з неординарною особистістю Бабаніною Л. Г., яка вишиває, малює картини, пише вірші. Творені мізинцем сувеніри-картини вона подарувала всім присутнім. Неодноразово учні школи відвідували музей П. Грабовського в Краснопільському районі.
На виховання гармонійної особистості спрямована й гурткова робота. Вона стимулює інтерес школярів до вивчення багатства рідної мови, формує їх лінгвістичну компетенцію, активізує самостійну пізнавальну діяльність, розвиває культуру мовлення. На заняттях гуртків «Цікава етимологія », «Паронімічний дивограй» учні навчаються користуватися словниками, довідниками, знайомляться з основами евристичного мислення, знайомляться з основними віхами життєвого шляху мовознавців, сучасними дослідженнями з етимології, складають вікторини, оформляють стіннівки, готують повідомлення., цим самим збагачують і активізують свій словниковий запас
Крім цього, вихованці є активними учасниками й переможцями різноманітних творчих конкурсів: «Вірю в майбутнє твоє, Україно»,
« Людина й ліс», «Традиції Великодня в моїй сім’ї», «Уяви себе деревом, що росте в лісі…», «Здоровий спосіб життя – успіх буття», « Проба пера »,
«Об’єднаймось, брати мої» тощо.
Варто зазначити, що в ході організації різноманітних заходів необхідно створювати такі умови, щоб учні були не пасивними учасниками, а активними творцями лінгвістичних шоу. Такі заняття повинні бути для учнів не нудною рутиною, обтяжливим ремісництвом, а святом відкриттів, перемог, натхнення. Головне для вчителя – створити ситуацію успіху, допомогти перебороти дитині скутість, напруженість, невпевненість, у ненав’язливій формі підтримати живий інтерес вихованців до уроків словесності.
Позакласна робота з предмета – невід’ємна частина навчально-виховного процесу в школі. Вона пробуджує інтелектуальний потенціал учнів, викликає зацікавлення, надихає його на постійний пошук, високу творчість, спонукає до духовного зростання, самовдосконалення, виховує естетичні смаки.