Казка "Дивна країна Вітамінарія"

            У країні з дивною назвою Фізинарія жила дівчинка Катруся. Та раптом несподівано для всіх вона занедужала.  Аліна та Дмитрик вирішили якось зарадити біді й допомогти своїй найкращій подрузі. Почули вони від одного сивобородого дідуся про країну Вітамінарію. У ній, за словами старенького, жила королева Аскорбіна та король Ретинол. Вони допомагали всім недужим і немічним.

            Того ж дня вирушили діти в далеку дорогу. Першим на їхньому шляху зустрівся дивний будиночок у формі кульки, на якому було написано В.Він був такий барвистий, що Аліна та Дмитрик, не втримавши, доторкнулися до нього. З віконечка визирнув кумедний чоловічок, який запитав : «Хто ви будете ? Куди мандруєте ?»

            Хлопчик і дівчинка розповіли, що їх привело сюди.

« Не сумуйте,  любі діти. Я спробую допомогти вирішити вашу проблему», - пообіцяв найстарший.

            І тут  на підвіконні з’явилися невеличкі чоловічки.

-Тіамін, - представився перший.

-Рибофлавін, - простягнув руку другий.

-Піридоксин,- лагідно усміхнувшись, промовив третій.

-Пангамова, - сказала четверта істота.

-Це моя дружна вітамінна сім’я, - підсумував  їхній батько  Бенарій.

-Я беру участь в обміні білків, жирів, вуглеводів. Якщо мене не вистачає в організмі людини, то вона швидко втомлюється, стає дратівливою, - повідомив Тіамін.

- Та що там ти ? Ось я необхідний для синтезу ферментів. Моя нестача в організмі призводить до порушення діяльності нервової системи, ураження рогівки очей, шкіри, - гордовито заперечив Рибофлавін.

- Шановні братці, ану не сваріться. Я також відіграю не менш важливу роль в організмі людини. Якщо, наприклад, не вистачатиме мене, то це призведе до захворювань шкіри, - відповів Піридоксин.

- Ой-ой-ой ! Чи й не що ?! От я ! Без нестачі моєї кислоти у вас порушиться робота серця. А воно – головний орган. Так що краще помовчіть, - вихвалялася Пангамова.

- Не сваріться, мої дорогі доньки й сини. Ви всі необхідні людині. Краще зберіть корзинку харчових продуктів і передайте Катрусі. Вона їх з’ість і, можливо, одужає, - порадив Бінарній.

            Вітамінки  послухалися й з радістю зібрали для хворої дівчинки необхідні овочі й фрукти.

            Аліна та Дмитрик були вражені почутим . Подякувавши незвичайним створінням, вони попрямували далі.

            Ідуть діти далі.  І ось бачать: неподалік будинок височіє. У вікнах, що мають форму буряків, горить яскраве світло,  стіни переливаються різними відтінками зеленого кольору. Біля порога – щось метушиться, виблискує, гомонить. Аліна й Дмитрик наблизилися до будівлі. Ураз усе замовкло, притихло.

-Хто ви такі ? Як опинилися в наших краях ? – запитав  хтось тремтливим голосом з трави.

- Не бійтесь нас. Ми торуємо шлях до королівства Аскорбіни   та Ретинола. Нам потрібна їхня допомога, - побоюючись, сказали діти.

- Та ви майже вже прийшли. А що трапилося ? – уже сміливіше відповіли сріблясто-золоті істоти.

            Аліна та Дмитрик розповіли сумну історію про дівчинку Катрусю.

-Я їй можу допоможу подолати м’язову слабкість, - пообіцяв Кальциферол.

-А ми також станемо в пригоді, - закричали Токоферол і Філохінон.

- Візьміть нас із собою, і Катруся видужає,  - попоросилися Вітамінки.

-Згода. Тільки спершу завітаймо до чарівного королівства.

 -Домовилися.

            Прямують друзі далі. За розмовами й незчулися, як опинилися біля брами. Вікна в замку були зроблені з моркви, двері – з червоного перцю, стіни викладені з бананів, апельсинів, яблук, ківі, покрівля –з цибулі, часнику. Охоронці покликали королеву Аскорбіну   та короля  Ретинола. Почувши від Аліни й Дмитрика  розповідь про недужу Катрусю, вони  замислилися.

-Ну що, допоможемо, - обізвалася королева.

- Спробуємо. Я думаю, що це в наших силах.

-Так-так, у дівчинки, напевно, авітаміноз, тобто відсутність вітамінів, або гіповітаміноз, тобто нестача вітамінів. Недостатня кількість важливих елементів в організмі й стала причиною хвороби Катрусі, - роздумувала Аскорбіна.

Аліна  та Дмитрик разом з великою родиною Вітамінів   повернулися додому. Діагноз, поставлений, королевою, підтвердився. Катруся з легкої руки цілителів почала видужувати. Вона з кожним днем ставала все веселішою, бадьорішою. Хвороба відступала. Аліна й Дмитрик раділи, що зробили добру справу -  урятували життя дівчинки. Діти раз і назавжди зрозуміли, що  вживання вітамінів – запорука здоров’я.